Сьогодні, 18 січня відбулося методичне об'єднання класних керівників. На МО виступали ЗДВР Кружилова Г.І. з питанням "Оновлення форм та методів виховної роботи", педагог-організатор Бєляєва В.В. з питанням "Планування і організація загальношкільних виховних заходів на другий семестр".
22 жовтня 2010 р. на базі Костянтинівського НВО "Таврія" відбувся захист учнів МАН. Наші учні посіли багато призових місць: Остапенко А. І місце (біологія), Калінкіна К. - ІІ місце (укр.література), Літовченко А. - ІІІ місце (хімія), Щербань С.- ІІІ місце (англ. мова), Рудомьоткіна С.-ІІІ місце (математика). Вітаємоучнів Мирненської школи і бажаємо також з успіхом виступити на обласному етапі.
Пісні війни... Інколи задумуєшся: за що їх так люблять і пам'ятають в народі; зберігають в пам'яті довгі роки, бережуть, як святиню? Напевно, за простоту, мелодійність і душевність. Саме такі пісні линули коридорами Мирненської школи 21 жовтня, напередодні 67 річниці з Дня визволення Мелітопольщини від фашистських загарбників. Учні та вчителі школи, а також почесні гості свята: ветерани Великої Вітчизняної війни, діти війни - зібралися в актовій залі Мирненської ЗШ, щоб в атмосфері тепла і затишку привітати тих, кого ми називаємо переможцями, тих, хто в той жахливий час зустрічав свою юність, дивлячись в очі смерті на фронті або в тилу, у рабському фашистському полоні. Зі сцени лунали незабутні мелодії пісень воєнних років, які виконували учні та вчителі школи. Особливими оплесками вітали вчителів-виконавців: педагога-організатора Бєляєву Віту Володимирівну, вчителя музики Корчак Ольгу Ростиславівну. Поринули в атмосферу пісень і шановні гості - Ветерани, які не стрималися і стали учасниками святкового концерту. Молоде покоління із завмиранням серця слухало розповіді людей, які пережили страхіття війни, щоб потім пам'ятати про їх немеркнучий подвиг усе життя. На згадку про зустріч з Ветеранами, яка вже стала доброю традицією в школі, учні привітали гостей осінніми квітами та подарували пам'ятні сувеніри.
Заступник директора з виховної роботи Г.І.Кружилова
22 травня 2010 року до Мирненської ЗШ І-ІІІ ст. завітали представники знімальної групи каналу НТН. Авторський колектив програми «Правда життя» вирішили висвітлити проблеми, пов’язані з вибухами артилерійських складів у с. Новобогданівка, з’ясувати, як живуть люди на території, де в мирний час була «війна»: летіли снаряди, руйнувалися будинки, страждали люди, в душах яких надовго оселився жах перед страшною дійсністю. Відзнятий матеріал буде покладений в основу документального фільму з робочою назвою «І в мирний час є місце для подвигів…». Головними героями цього фільму будуть люди, які були очевидцями тих страшних подій і пережили ті дні у травні 2005 року і у серпні 2006 року, а також спеціалісти МНС, інженери, сапери, водії, які своїм героїчним трудом розчищали території від снарядів, уламків та іншого небезпечного металобрухту. Дехто з них, на жаль, віддали свої життя при виконанні поставлених завдань заради мирного неба над головою наших людей. Серед таких людей, які залишилися навічно на цій «війні» - розчищенні територій, слід згадати учня нашої школи Кууру Миколу Феліксовича, який в листопаді 2007 року загинув під час виконання поставленого завдання. Саме цьому був присвячений приїзд київських гостей, цікавилися всім, що пов’язане з ім’ям Миколи: вони відвідали шкільний історико-краєзнавчий музей, в якому є тематична експозиція «Навіки в пам’яті…», присвячена Куурі Миколі Феліксовичу; взяли інтерв’ю у директора школи Кружилової Г. І.. Вона згадала, яким добрим учнем був Микола, як чемно поводився з однолітками і вчителями. Представник другого аварійно-рятувального загону, колега Миколи по службі, його безпосередній начальник і свідок тих трагічних подій, коли загинув Куура М., відтворив на словах той страшний день листопада 2007 року. Гості зустрілися з мамою, братами Миколи, які показали його дитячі фотографії, фотографії з військової служби Миколи. Авторів проекту цікавило, що пам’ятаємо ми, мешканці смт. Мирне, про ті далекі дні травня 2005 року, коли мирне небо було розірване тисячами снарядів з артскладів у с. Новобогданівка. І спливають у пам’яті Сібаєвої С.В., Буторіної Л. І., Назаренко С. Б., Осяніної Л. І., вчителів школи, та Мацьківа О. В., селищного голови смт. Мирне, події 6 травня 2005 року, і ті спогади живі, наче було це так недавно… Швидко сплинув час зустрічі… Але приємно те, що про новобогданівську трагедію пам’ятаємо не тільки ми, люди, які опинилися в епіцентрі вибухів, а й люди, яким пощастило не знати, як воно, коли рвуться снаряди, але вони співпереживають разом з нами і співчувають горю матері, яка втратила сина в мирний час.
Чудова пора - літо. Нарешті ми його дочекалися і перший сюрприз, який приготували нам батьки – поїздка до заповідника Асканія – Нова. Зібрався майже весь клас зі своїми батьками, а також ми запросили поїхати з нами і нашу вчительку Осяніну Ірину Леонідівну. Дорога була довга, але цікава. Продовж всієї подорожі у вікнах автобуса ми бачили цікаві картинки: пробігали селища, тягнувся довгий канал, рибалки на човнах ловили рибу. Коли ми під’їхали до заповідника, то побачили дуже багато автобусів і людей, які теж приїхали на екскурсію, тому довелося чекати в черзі півтори години. І це не дивно, тому що заповідний комплекс Асканія – Нова користується надзвичайною популярністю. Щороку 200 тисяч чоловік відвідує цей прекрасний куточок Херсонщини, в числі яких чимало туристів із зарубіжних країн. У 1984 році ЮНЕСКО включила Асканія–Нова до глобальної мережі біосферних заповідників світу. Крім заповідного асканійського цілинного степу, до складу біосферного заповідника входить дендропарк, зоопарк та існуюча охоронна частина. Загальний розмір асканійського біосферного заповідника становить 33307,6 га. За час свого існування Асканія – Нова пройшла різні стадії становлення: від першої вольєри, закладеної у 1874році Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном до всесоюзного науково-дослідного інституту і першого в УРСР біосферного заповідника. Все це ми дізналися від нашого екскурсовода, яку звали Таїсія. Також вона розповіла нам, що найбільша цінність заповідника – цілинний степ, площа якого 11054 га. За уточненим флористичним списком, у ньому зростають 452 види квіткових рослин. Широковідомий і асканійський дендропарк. За останні десятиріччя його розширено більш, ніж удвоє. Особливо багато навкруги птахів, які обжили лісові ділянки, поселилися на штучних ставках, каналах, болітцях. Вони тепер становлять понад половини всього видового складу дикої орнітофауни. Нам дозволили погодувати деяких птахів хлібом, печивом. Гуси, лебеді, качки так звикли до людей, що не лякалися нас, і брали їжу прямо з рук, а нам дуже подобалася ця справа! Хоч було дуже спекотно, але з кожним кроком ми бачили все більше і більше цікавого та дивовижного: не завжди біля себе побачиш павичів, які ходять поважно по заповіднику, наче господарі, але , на жаль, жодний з них не розкрив свого красивого хвоста. Крім павичів, лебедів, качок, ми побачили таких екзотичних птахів, як африканський страус, звичайний нанду. Вони теж настільки звикли до людей , що ми могли зблизька роздивитися їх. В зоопарку живуть ще і копитні тварини: антилопа ситатунг, плямисті олені, свинячий олень, коні Пржевальського, кулани, антилопи гну, лами, верблюди, кафрський буйвол, ватусі, козерог сибірський, гривастий баран, зебри, поні. Багато чого ще можна розповісти про унікальних мешканців всесвітньо відомої природної скарбниці, показати її чарівні куточки. А ми запрошуємо вас переглянути наш фотоальбом і побачити те, про що ми не розповіли. Це була дійсно незабутня подорож!!!
