У народі говорять: «Письменник живе у своїх книжках, художник – у картинах, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у думках і справах своїх учнів». Дійсно, для багатьох випускників Мирненської ЗШ їхні вчителі були духовними наставниками, які допомогли їм вийти гідними людьми в доросле життя, взірцем для наслідування. Тому не дивно, що з 38 педагогів, які сьогодні працюють в школі, 13 – колишні випускники Мирненської школи.

Свою педагогічну діяльність вони розпочали в рідній школі в різні роки. Серед них є вже досвідчені педагоги з 25 річним стажем роботи , яким за сумлінне ставлення до виконання своїх професійних обов‛язків, за високі результати в роботі з підростаючим поколінням встановлено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». Це вчителі Івлєва – Строкань Наталія Олександрівна (випуск 1976р.) – вчитель хімії, Івлєва – Тіщенко Ірина Олександрівна (випуск 1977 р.) – вчитель математики, Пагуба – Акулова Наталія Юріївна – вчитель фізики і математики. Ці вчителі – наставники є взірцем для молодих педагогів, яких в нашій школі чимало.

П‛ятнадцятирічний ювілей педагогічної діяльності відзначили вчителі-випускники 1989 року, які в майбутньому стали дружньою вчительською родиною: Городиська – Сиващенко Світлана Павлівна – вчитель української мови і літератури і Сиващенко Вадим Анатолійович – вчитель фізкультури.

Шкільний бібліотечний фонд знаходиться в надійних руках бібліотекаря школи, випускниці 1986 року Гузєєвої – Гунчак Ірини Володимирівни.

Вихованці школи звертаються зі своїми радощами і проблемами до цих вчителів і впевнені, що вони завжди нададуть слушну пораду, вислухають, допоможуть. Наступне покоління вчителів-випускників гідно продовжують традиції своїх наставників: вчителі англійської мови Андрущенко – Бєляєва Віта Володимирівна (випуск 1993 р.), Кучеренко – Устюгова Ольга Олександрівна (випуск 1994 р.), вчитель історії Попова Юлія Василівна, вчитель математики Кізей Т.М. (випуск 1999 р.). Вони дотримуються «золотого правила» педагогів: «Спілкування повинно базуватись на взаємоповазі, доброзичливості, терпінні, вірі в успіх».

Кожна людина мріє прожити цікаве, повноцінне довге життя. Але повноцінним життя не може бути, якщо немає здоров‛я . Здоров‛я – дорогоцінний скарб кожної людини, який потрібно пильно оберігати. На жаль, не завжди людина може сама впоратися з цим. На допомогу в цій нелегкій справі завжди прийдуть працівники найгуманнішої професії – лікарі. Скільки життів врятовано завдяки їх невтомній праці. Кожен день для них – це боротьба за людське життя. А іноді для порятунку вистачає тільки слів, порад медиків, які вселяють в людські душі паростки надії, дають поштовх для боротьби за власне здоров‛я.

Наша школа може пишатися своїми випускниками, які обрали цю почесну професію і віддано працюють, охороняючи і збагачуючи здоров‛я нації. Багато людей з вдячністю згадують Скібчика Анатолія Олександровича, головного лікаря Терпінівської районної лікарні, який закінчив Мирненську ЗШ в 1974 році.

Уже 30 років працює в Мелітопольській Міській лікарні лікар – терапевт Обрубова – Шепеленко Ірина Миколаївна, яка закінчила Мирненську ЗШ в 1974 році. Продовжує династію медиків Обрубов Олег Миколайович , 1977 року випуску, який понад 20 років працює лікарем швидкої допомоги у м. Мелітополь.

В Бердянській міській лікарні невтомно допомагає людям хірург Кліменко Сергій Анатолійович, 1980 року випуску. В 1981 році став випускником Мирненської ЗШ Болдирєв Юрій Іванович, який після закінчення медичного університету працює хірургом в Мелітопольській ЦРЛ.

Допомагає людям ще одна династія лікарів, які навчалися в Мирненській ЗШ: Уколов Роман Миколайович, 1980 року випуску – військовий лікар-хірург; Уколов Олексій Миколайович, 1989 року випуску, працює лікарем-отоларингологом Мелітопольської ЦРЛ.

Бореться за життя та здоров‛я людей випускник 1987 року, лікар-анастезіолог Хромов Сергій Андрійович, який працює в Мелітопольській ЦРЛ.

Не можна не згадати і невтомну працю молодшого медичного персоналу. Їх непомітна копітка робота теж заслуговує вдячності. Серед фельдшерів, медсестер, санітарів, фармацевтів, епідеміологів є і випускники Мирненської школи: Павлова Світлана Віталіївна, Калениченко Олена Віталіївна, Щербань Світлана Анатоліївна, Корнєва Олена Сергіївна, Бабюк Кирило Олегович, Тарасенко Наталія Євгенівна, Колишкіна Катерина Миколаївна.Праця медиків цікава і різноманітна. І для всіх лікарів девізом залишається вислів легендарного доктора Гааза: «Поспішайте робити добро!»

Коли ми говоримо «офіцери», ми уявляємо мужніх людей відданих українському народу, вихованих у дусі патріотизму, громадянської свідомості, військового обов‛язку.

Військова служба в лавах збройних сил України – почесний обов‛язок, а захист Вітчизни – священний обов‛язок кожного громадянина України. Виконанню цього обов‛язку присвячують все своє життя офіцери армії і флоту – люди справді героїчної та почесної професії.

Мирненська школа по праву пишається багатьма випускниками, які присвятили своє життя захисту Української Держави. Зовсім недавно Шепеленко Сергій (зі славної офіцерської династії Шепеленків) закінчив Каменець-Подільське вище інженерно-саперне училище. Він мріяв випробувати себе, перевірити свої можливості. Минуло не так багато часу, як він написав батькам: «Служба іде добре. Отримав другу подяку від командира полка…». Звичайний лист. По-військовому лаконічний. Але за його змістом стоять місяці тактичних навчань. До речі, старший лейтенант Сергій Іванович Шепеленко за відмінні результати, старання та ініціативу на службі відзначений державною відзнакою МНС України «За відзнаку в надзвичайних ситуаціях І та ІІ ступеня». Офіцерську службу обрав і його старший брат Олександр Шепеленко. Три покоління людей у погонах. Одна із тих династій, які своїми справами примножують славні традиції Збройних Сил України.

Естафету батька в надійні руки взяли і брати Василенки – Анатолій та Олександр. Офіцерська служба вже змалку манила юнаків своєю героїкою та романтикою. Служба, навчання військової справи, ставила хлопців у складні умови, які вимагали від них мужності та рішучих дій.

Виконання своїх військових обов‛язків ставлять офіцерів у складні, критичні, а іноді навіть фатальні ситуації, вимагаючи від них витримки.

На горезвісних складах боєприпасів с. Новобогданівка відбувалась чергова утилізація бойових припасів. Все йшло за планом. І раптом – трагедія: старшина Куура Микола Феліксович загинув при виконанні службового обов‛язку. Командування другого рятувального загону МНС звернулося з клопотанням до директора Мирненської школи про встановлення меморіальної дошки про вшанування пам‛яті загиблого військовослужбовця Куури Миколи Феліксовича, який був випускником школи та з метою сприяння військово-патріотичного виховання молоді. Без перебільшення можна сказати, що життя офіцера – це повсякденний, непоказний героїзм, це прояв справжнього громадянства, патріотизму у дії.