Королева. Здравствуйте, здравствуйте, дорогі мої друзі! Рада вітати вас у своєму королівстві. Мені завжди приємно знайомити з мешканцями своїх володінь а особливо коли вони прийшли до нас вперше.
А чи задумувалися ви, яке місце у вашому житті займає гарна книга? Герої книг завжди поруч з вами. Вони завжди різні – розумні хоробрі і сміливі. Завжди ведуть нас за собою. І так буде повсякчас: і дорослими станете, а з вами назавжди залишаться герої улюблених книг. Бо вони надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими. А сьогодні у нас День нової книги. І тому я запрошую вас здійснити незвичайну подорож. А допоможе нам у цьому калейдоскоп пригод та казок. Для того щоб він почав працювати, ми повинні сказати чарівні слова: «Калейдоскоп, крутись, вертись, новенька книжечка з’явись».
( звучить музика, з’являються звірі –учні Лісової школи. Вони сидять за партами. Не минуло й п’яти хвилин, а Вовчик Вовченко кусає Косю за вухо.)
Кося. Ти-ти чого?
Вовчик. Просто так. (кусає знову)
Кося. Перестань.
Вовчик. Ги! Не перестану! Хіба можна таке вухо не вкусити? Колосальне вухо! Спеціально для того, щоб кусати. Ги, ги, ги.
Кося. Ти – що хуліган?
Вовчик. Хуліган! А ти хто – заєць?
Кося. Заєць.
Вовчик. Заєць! Заєць! Боягуз!
Кося. Чого це б-б боягуз? Я просто…просто собі заєць…
Вовчик. А ось і не просто! Заєць – значить боягуз! Усі зайці боягузи. От я знаю, ти зараз піднімешся і скажеш Пантері, що я тебе вкусив. Скажеш?
(входить Пантера Ягуарівна. – вчителька.)
Пантера. Вухань. Вовченко! Ви чого розмовляєте на уроці? На уроках розмовляти не дозволяється. А – ну, піднімись, Вухань, і розкажи всьому класу, про що ви говорили? Нам усім цікаво послухати…
(Кося підводиться, похиливши голову і втупившись у парту мовчить).
Пантера. Ну чого ж ти мовчиш? А ну ти, Вовченко, розкажи нам, якщо Вухань соромиться.
Вовчик. А… ну…він укусив мене за вухо.
Пантера. Що? От тобі на. Чого це?
Вовчик (знизує плечами) Не знаю. Я його запитав, а він каже: «просто так. Захотілося і вкусив». Я йому кажу: «Не можна кусатися на уроках». А він: «Мовчи, а то за носа вкушу. І скажу, що не я тебе, а ти мене вкусив. От.».
Пантера. (звертається до зайчика.) це правда?
Кося. Це він мене вкусив.
Вовчик. От бачите! Я вам казав!
Пантера. Ну, гаразд! Сідайте! І поводьтеся так, як належить учням спеціалізованої Лісової школи.
Бібліотекар Ну, що діти, сподобилось. Тоді я хочу показати книжку, уривок з якої ви тільки що бачили. Це книга В. Нестайко «Нові пригоди в лісовій школі». Прочитавши цю книгу ви дізнаєтесь про веселі й повчальні пригоди учнів Лісової школи. Ця книжка тільки надійшла до районної бібліотеки. А зараз я хочу познайомити з іншими творами цього автора. Допоможе нам в цьому презентація книжок В. Нестайко.
(демонстрація презентації)
Королева. А зараз ще раз скажемо чарівні слова: «Калейдоскоп, крутись, вертись, новенька книжечка з’явись».
(виходять Незнайка та його друзі)
Незнайка. Слушай, Цветик, научи меня сочинять стихи. Я тоже хочу быть поэтом.
Цветик. А у тебя способности есть?
Незнайка. Конечно, есть. Я оченьспособный.
Цветик. Это надо проверить. Ты знаешь, что такое рифма?
Незнайка. Рифма? Нет не знаю.
Цветик. Это когда два слова оканчиваются одинаково. Например: утка – шутка, коржик – моржик. Понял? Ну тогда, скажи рифму на слово «палка».
Незнайка. Селедка.
Цветик. Какая же это рифма: палка – селедка?
Незнайка. Как это нет, они же заканчиваются одинаково.
Цветик. Ну нет, Незнайка, надо чтобы было складно. Вот послушай: палка – галка, печка – свечка, книжка – шишка.
Незнайка. Понял, понял.
Цветик. Тогда придумай рифму на слово «пакля».
Незнайка. Это же просто – шмакля.
Цветик. Какая шмакля. Разве есть такое слово?
Незнайка. А разве нету? Ну, тогда рвакля.
Цветик. Что это за рвакля такая?
Незнайка. Ну, это когда рвут что –нибуть, вот и получается рвакля.
Цветик. Вреш ты все. Надо слова подбирать такие которые бывают, а не придумывать. Вот смотри. Пакля, бакля, вакля, гакля, дакля, макля… Тфу! Что за слово на которое нет рифмы.
Незнайка. Ну вот. Сам задаешь такие слова, а еще говориш что я неспособный. Я могу придумать стихи про всех на свете. (думает, ходит по залу, что-то бормочет про себя)
Пожалуй ста, слушай: Торопыжка был голодный,
Проглатил утюг холодный.
А вот еще: Я поэт зовусь Незнайка,
От меня вам балалайка.
Цветик. Не надо хватит, Незнайка. Это не стихи а какоето издевательство, просто дразнилки.есле будеш еще нас всех позорить то можеш тогда домой не приходить.
Бібліотекар. Ну що здогадалися про яку книжку піде мова. Так це книга М. Носова «Пригоди Незнайка та його друзів». Вона теж прийшла до бібліотеки зовсім недавно. Ви всі мабуть дивилися мультфільми про цього чудового героя а ось прочитати не здогадувалися. Тепер я надіюсь що ви обов’язково прочитаєте цю книгу. Але М. Носов написав ще і інші книжки, зараз ми про це подивимося презентацію.
(демонстрація презентації)
Бібліотекар. Діти, сьогодні ми близько познайомилися лише з двома книжками. Але їх приходить дуже багато. Наша виставка «Від сторінки до сторінки презентуємо новинки», розповість вам про книжки української сучасної прози які надійшли до бібліотеки.
(огляд літератури).
Королева. А мені пора прощатися з вами. До побачення, діти, я чекаю вас в своїй чудовій країні - країні книжок. Де обов’язково відбудуться з вами яскраві зустрічі, незабутні подорожі та зустрінуться вірні книжкові друзі.
Найвірніша з друзів – книжка рідна, мила,
Наша в ній надія, в ній і наша сила.
Слався, величайся, зіркою гори,
Українська книжко, серед дітвори! | 
